[Трохим Зіньківський ]
Головна » Файли » Інші статті

Сергій Єфремов про Трохима Зіньківського
08.08.2012, 15:54
Сергій Єфремов про Трохима Зіньківського

Другою поруч із Грінченком характерною для 80-х років постаттю в нашому письменстві був талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист Трохим Зіньківський (1861 – 1891). В своїх публіцистичних творах ("Молода Україна, її становище і шлях", "Національне питання в Росії", "Шевченко в світлі європейської критики" тощо) він був виразником того настрою, що вперше поставився критично до утрированого "українофільства", яке особливо визначилося було в громадському житті в 80-х роках. Разом з Грінченком, Дикаревим (Крамаренко) та ін. він ставив перед українським громадянством нові завдання свідомого українства, замість опортуністичного українофільства, в яке виродився етнографічно-культурницький напрям попереднього десятиліття. Характерно, що до цього свідомого українства, з одного боку, пристають люди старшого покоління, як Кониський, з другого — воно само потроху підходить до Драгоманівської течії, з якою опісля зіллється, перебувши попереду фазу гострих сутичок і полеміки між народовцями й радикалами в Галичині наприкінці 80-х і на початку 90-х років, — про один епізод з неї ми згадували вже, характеризуючи Грінченкову діяльність. Ця полеміка, з якої ідейними переможцями вийшли радикали, бо несли свіжий дух оновлення, багато нових питань поставила перед громадянством по обидва боки "історичної прірви", і незважаючи на деякі, звичайні в полемічному запалі крайності, рішуче перевела українство на європейський ґрунт, який уже попереду показав був Драгоманов. Зіньківський зійшов зі сцени на самому початку згаданої полеміки, але вже у його писаннях видно той шлях, на який неминуче ступало українство. Шляхом тим був цілковитий розмир з "безпо-літичним" культурництвом та поглиблення політичної сторони в українській справі. Слідом за цим ішла й консеквентна, безкомпромісна постановка українського питання, що тільки одна могла наблизити його правдиве розв'язання. "Молода Україна", яка справді почувала себе Україною і на українському тільки ґрунті ставила й розв'язувала всі справи людського існування, вперше виявила себе в публіцистичних працях Зіньківського, що показав себе неабиякою публіцистичною силою. Менше ваги мають поетичні й белетристичні спроби Зіньківського ("Малюнки справжнього життя", "Моншер-козаче", "Сон", "Кудою йти?" ін.). Це переважно сатиричні нариси, теж перейняті дуже публіцистичною жилкою.

(Єфремов С. Історія українського письменства)

Категорія: Інші статті | Додав: Berdyansk
Переглядів: 190 | Завантажень: 0