| Головна » Статті » Художні твори |
Думка
Думка (Елегія) Чи є де на світі такая людина.
Щоб лиха не знала, їм не торгувала,
Кого б незрадливо доля шанувала,
Кого б не спіткала лихая година?
Коли ж пак спіткай — ніхто не поможе —
Тож краще ховатись з лютим горем треба,
Нема тоді втіхи — хіба прийде з неба, —
На його надія, — пожальсь, милий Боже!
Коли ж станс тяжко і серденько в тузі.
То нишком поплач сам тихесенько стиха:
Багацько свого бо є в кожного лиха, —
Не милі нікому журливії друзі.
Свою нудьгу кожен від людей ховає
На іншого заздрить, а інший щасливий —
Собі клене долю, й йому світ немилий.
З журбою де дітись, сірома не знає, —
Під тягарем лиха, умившись гіркими,
Не баче нічого — тільки свої болі:
«Усім» — каже — «Боже, не відмовив долі,
Лиш я, безталанний, не радію з ними».
А всі ми бездольні настирні благання
Шлемо неугавно, здіймаючи руки:
«Зміни, Боже, долю, визволь нас із муки».
Змінилася доля, —
та знов бідування:
Уже незабаром усе пішло в воду,
Ридаємо знову, б'ємо себе в груди
(Такі вже вдалися химернії люди):
В новій
долі бачим новую пригоду...
| |
| Категорія: Художні твори | Додав: Berdyansk (07.08.2013) | |
| Переглядів: 500 |