29 травня 2013 року - 140 років від дня народження Костянтина Зіньківського

«То не ворон чорний кряче, не зозуленька кує, - Ярославна тужить-плаче, рано вранці сльози ллє: «Як сива зозуля, Дунаєм полину, бібряні рукава в Каялі вмочу і личко коханому князеві вмию, і рани криваві йому залічу!» Хто не впізнав рядків зі славетного «Слова о полку Ігоревім»! Авторський переклад («Дума про похід Ігорів») здійснено вчителем математики, пізніше викладачем методики математики в педучилищі, ще пізніше директором Бердянської єдиної трудової школи ім. І.Франка Костянтином Зіньківським (1873-1959). Уперше переклад було надруковано лише 1967 року. Фахівці відзначають точність та простоту викладу: тільки цієї роботи досить, щоб пам'ять про К.Зіньківського залишилася в українській літературі назавжди.

Костянтин Зіньківський - виходець з козаків Задунайської Січі. Двоюрідний брат Костянтина Максимовича Трохим Зіньківський (1861-1891) - визначний громадсько-культурний діяч, публіцист і поет, твори якого перейняті волелюбним козацьким духом, любов'ю до отчої землі й мови, протестом проти політики русифікації, ополячення, асиміляції українців. Трохим Зіньківський розробив філософію нової української національної ідеї, вважаючи цю ідею запорукою "поступу й культури національних організмів". В українській літературі та громадському русі другої половини ХІХ ст. Трохим Зіньківський залишив яскравий слід, однак протягом цілого століття на його творчий доробок і діяльність було накладено ідеологічне табу. Складовими частинами різноманітної в тематичному і жанровому аспектах літературної спадщини Т.Зіньківського є історико-літературні й публіцистичні праці, поезії, байки, оповідання, п'єса, твори для дітей. Він записував народні пісні, казки, повір'я, перекладав художні твори з грецької, французької, німецької, російської мов.

На жаль, діяльність Трохима Зіньківського тривала лише близько десяти років: сам він не дожив місяця до свого тридцятиріччя. Твори Т.Зіньківського були зібрані у дві книги і видані Борисом Грінченком в 1893-1896 роках у Львові (Писання Трохима Зіньківського / Зредагував та життєпис написав В.Чайченко. - Львів, 1893. - Кн. 1; Львів, 1896. - Кн. 2). Б.Грінченко також опублікував понад 50 зразків фольклорних записів Т.Зіньківського ("Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях", т. 1, Черн., 1895; т. 3, Черн., 1898). Нині діяльність і творчість Трохима Зіньківського досліджують в одному історичному контексті з діяльністю самого Б.Грінченка.

Українську педагогіку духовно близький братові Костянтин Зіньківський підносив як невід'ємну складову національної культури. Обстоюючи необхідність створення для школярів так званої «робочої книги» (аналог сучасного навчального комплекту), К.Зіньківський стверджував, що над нею мають працювати чимало педагогів. Складниками такого комплекту педагог хотів бачити книгу для читання; серію книг із дидактичним матеріалом (це не мав бути збірник готових наукових знань), задачник; методичні рекомендації для учня; довідник. На думку К.Зіньківського, такий комплект мав стати "продуктом" роботи школи; до його створення він прагнув залучити дітей. Одна з провідних ідей педагога полягала в тому, що матеріал такої «робочої книги» повинен будуватися з урахування передовсім краєзнавчого принципу. Учні мають знати не лише історію, а й геологію, археологію рідного краю. К.Зіньківський вважав, що кожна місцевість повинна мати свій підручник.

Автор не лише низки підручників та посібників з математики, а й кількох оригінальних поем, а ще - переспівів зі свого улюбленого Генріха Гейне, К.Зіньківський працював на вчительській ниві понад 60 (!) років.

Джерело: ippo.org.ua