Костянтин Максимович Зіньківський 

Костянтин Максимович Зіньківський – двоюрідний брат Т. А. Зіньківського – (17(29).05.1873, м. Бердянськ нині Запорізької обл. – 28.03.1959, там же) – поет, педагог, просвітянин.

Народився у 1873 р. і був найстаршим з 11 дітей у родині портового вантажника. У Бердянську він закінчив початкову школу, трикласне училище. У 1892 р. закінчив Феодосійський учительський інститут. Свій педагогічний шлях розпочав того ж 1892 р., як викладач математики. Спочатку в Молдавії, учителем повітового училища в м. Кишинів і м. Сороки, а з 1894 р. в Україні – у Слов’яносербському пов. Катеринославської губ. Вчителював у Нікополі, Херсоні, Павлограді, Катеринославі, Маріуполі. З 1917 – шкільний інспектор м. Павлоград. У 1922 направлений для культурно-просвітньої роботи на Кубань. 1926 року повернувся до Бердянська.  З 1926 р. Працював завідувачем української трудової школи ім. І.Франка, викладачем Бердянського педучилища, інструктором-методистом райвно, завідувачем навчально-методичного бюро Першотравневого заводу.

Свою літературну діяльність розпочав на початку ХХ-го століття. Цьому, певно, сприяла його дружба з учителем С. Сергєєвим, що розпочалась у Катеринославі, який у майбутньому став відомим письменником С. Сергєєвим-Ценським, та істориком Д. Яворницьким [17]. Автор поеми "Зруйнований мур” (1906), віршів "Морська царівна” (1908), "Прийде час” (1909), "Весняний ранок” (1909). Переспіви з Гейне і власні поезії К. М. Зіньківського публікувалися в журналах «Зоря» (м. Москва), «Рідний край» (м. Полтава), «Молода Україна».

Саме в цей період була написана найбільш відома його літературна робота. Це переклад українською мовою "Слова о полку Ігоревім" (1906). За його життя друкувався лише уривок з цього твору – «Плач Ярославни». Повністю твір було надруковано лише 1967 р. Спеціалісти відзначали точність та простоту викладу. Кажуть, що тільки цієї роботи досить, щоб пам’ять про нього залишилась в українській літературі назавжди, але він написав ще багато підручників, посібників. Є праці з питань педагогіки. На ниві освіти К. М. Зіньківський пропрацював понад 60 років. Помер 1959 р. і похований у Бердянську.