Т. А. Зіньківський - видатний син Бердянська

Особистість Трохима Зіньківського – одне з невичерпних джерел на видноколі української літератури. Безліч книг, монографій та газетних статей якнайповніше розкривають мікрокосмос цієї непересічної особистості – талановитого письменника і публіциста, фольклориста, перекладача, мовознавця, філософа, громадсько-культурного діяча. Життя у полум’ї  українських ідей – таким був життєвий і творчий шлях нашого видатного земляка, геніального сина Бердянська.

Про славетного митця з роду Зіньківських пам’ятають нащадки його багаточисельної родини, які зараз мешкають на Лісках. Могила Трохима стала місцем роздумів і вболівань багатьох людей. 2011 рік вшанував двох рішучих поборників української справи вічно молодої країни – Т.Г. Шевченка (150 річчя пам’яті) і йог послідовника – Т.А. Зіньківського (150 років від дня народження). Ім’я простого хлопчини з Бердянська гідно вплетено  візерунок письменницької справи українського народу. Пам'ять про видатного бердянця живе у віках.

У Бердянськом краєзнавчому музеї є експозиція, присвячена Т.А. Зіньківському,  завдяки якій можна дізнатися про життєвий і творчий шлях письменника, ознайомитися з фотосвітлинами та документами. У фондах краєзнавчого музею значний відсоток матеріалів становлять спогади, свідчення родичів Т.А. Зіньківського, зібрані відомим бердянським краєзнавцем Павлом Петровичем Архіпенко. 

Трохим Зіньківський є автором низки оповідань: «Моншер-козаче» (оповідання про офіцерське життя), «Малюнки справжняго життя», «Кудою йти?» (з римської історії), «Сон», «Історична казка», «Сидір Макарович Притика» (можна побачити в експозиції Бердянського краєзнавчого музею), «Сумління». Окрім цього, Т.А. Зінківський лишив після себе безліч поетичних перекладів, зокрема  М.Є. Салтикова-Щедріна, Г. Гейне, 97 байок Езопа – у прозі та віршованих, 20 літературних переробок казок та оповідань для народного читання під назвою «Бджілка», власні оригінальні оповідання та байки, літературознавчі статті та фольклористичні студії та багато іншого. І це зважаючи на те, що багато творів письменник залишив недопрацьованими, багато з розпачу після смерті Трохима знищив його батько – Авраам Миколайович. Його проза та критичні статті були шокуючи ми, а іноді нищівними, його слово розпалювало, його серце, за спогадами дружини, належало, на жаль, не їй, а цілком Україні.

Цікаві факти про Т.А. Зіньківського:

 - Б.Д. Грінченко був  одним із найближчих друзів письменника. Саме він, невдовзі після його смерті почав збирати листи, спогади та інші матеріали, аби підготувати життєпис, що побачив світ у Львові 1893 р., в першому томі літературної спадщини Т.А. Зіньківського.

- Одні з найперших розмістили відомості про життя і творчість митця енциклопедичний словник Ф.А. Блокгауза і І.А. Ефрона, ІІ том «Української загальної енциклопедії» під редакцією І.І. Раковського.

- Серед матеріалів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського зберігається автобіографія Трохима, написана російською мовою. У фондах Бердянського краєзнавчого музею є фотокопія автобіографії. 

- З дитинства товаришував з Василем Кравченко (його ім’ям названо Бердянський краєзнавчий музей) – згодом видатним етнографом, краєзнавцем, фольклористом. З ним разом складав іспити на «вільно призначеного» у стінах Бердянської чоловічої гімназії, навчався в Одеській юнкерській школі, служив у 126 роті Рильського піхотного полку. Товаришував і був близький з В.Г. Кравченко до самої смерті ( у Бердянськом краєзнавчому музеї можна побачити їх фотографії).

- В експозиціях Бердянського краєзнавчого музею можна побачити унікальні експонати – атестат Трохима про закінчення двокласного міського училища (1876) та свідоцтво про складання іспитів на вільно призначеного третього розряду у стінах Бердянської чоловічої гімназії (вересень 1879 року).

- Надгробне каміння з пам’ятника письменнику на міському цвинтарі знайшов П.П. Архипенко у 1964 році.